«… повернення до потреби пам’яті, до потреби знання свого минулого, але насамперед – д

о милосердя, до християнського виміру відчуття людини. Це має бути щоденною пам’яттю – так, як кожна людина має потребу час від часу іти на могилу своїх рідних, згадати їх»
Оксана Пахльовська

Голодомор 1932-1933 років - безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу.

Голодомор в Україні спричинив глибокі наслідки. І саме тому ми повинні повною мірою врахувати всі ці наслідки і добитися істини та правди, а також виявити його причини. 
«Машина радянського керівництва» спалила не лише життя мільйонів українських людей, але знищила і ненароджених ними.

Українські люди, які не знали слова геноцид, стали його жертвами, "власною страшною долею шлють нам пересторогу крізь плин віків".           

Люди не спроможні щось змінити в минулому, але в змозі дати йому об'єктивну оцінку, а також винести з того уроки і запобігти поверненню гірких і драматичних сторінок історії. Всебічні, правдиві знання допоможуть уникнути подібних катастроф у майбутньому. Головне - не допустити цього у теперішньому суспільстві. Це стане найбільшим вшануванням пам'яті жертв страшної трагедії.

Щорічно четверту суботу листопада у країні проголошено Днем пам’яті про жертви цієї трагедії.

          25 листопада наша Борівська школа  приєдналася до Загальноукраїнської акції «Засвіти свічку». Бібліотекар школи організувала виставку до Дня голодомору, учні 5-8 класів провели заальношкільну лінійку, зі свічами у руках, хвилиною мовчання вшанували пам`ять жертв голодомору та політичних репресій, а також діти поклали квіти та запалили свічки біля памятникам жертвам Голодомору у селі Борівка.